Образ головної  героїні роману Л. М. Толстого «Анна Кареніна» є суперечливим в своїй органічній єдності. Анна - натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. 
     Полюбивши Вронського, вона повністю віддається цьому почуттю і не може й не  хоче, навіть зовні, обмежитися в даному разі рамками лише звичайного світського роману, яких в її дворянському середовищі було чимало, і на які світська публіка дивилася «крізь пальці». Анна Кареніна  ніколи не любила свого чоловіка: заміж вийшла,  може, без прямого примусу, але й не за велінням серця. її чоловік ніколи не був для неї справжнім авторитетом, не був і другом, якого б вона поважала, з яким би рахувалася, якщо й не кохала його.