Бразильця Пауло Коельо можна сміливо назвати одним з найвидатніших сучасних письменників. Соціально активна людина, він і в житті дотримується принципів, що їх висловлює у своїх романах-притчах. «Алхімік» - це філософська казка про подорожі молодого пастуха – земними шляхами у пошуках досвіду і шляхами духу в пошуках досконалості. На прикладі юнака ми розуміємо все найважливіше про наші бажання і засоби їхнього втілення. Темі кохання у цьому творі відведено особливу роль. Кохання стає перед нами у якості «єдиної мови Всесвіту», першим кроком до засвоєння алхімії та розуміння долі. Саме з цього боку і у такому контексті керівник клубу «Золоті літа» провела роботу над казкою «Алхімік». Сприяв тому і день проведення засідання – Свято всіх закоханих, і юний вік слухачів – членів клубу, і поетичний настрій, що його привнесла гостя зустрічі – поетеса Ніна Сичова. Захід був цікавий за змістом та насичений за формами роботи: розповідь бібліотекаря про автора та книгу, аналітична бесіда і міні-дискусія членів клубу за прослуханим матеріалом та особистими враженнями, аналіз й висновки, зроблені юнаками особисто для себе, лірична частина – виступ Ніни Сичової з віршами про кохання та наставлянням молоді. «Справжні істини завжди прості. Вони доступні навіть маленьким дітям!», - таким словами завершилася зустріч клубу. «Будьте прості, як діти», - говорить нам Біблія. І, мабуть, у цьому вся
мудрість життя. Дитинство зазвичай пов’язано з казкою. Відповідно цьому Пауло Коельо обрав і жанр свого твору. Але ця казка скоріше для дорослих, тому має притчовий характер. Нажаль, більшість людей переймаються іншими, тимчасовими проблемами, безжально марнуючи час. Для того, щоб зрозуміти цю просту істину, не треба навіть вирушати у довгу путь, бо знайти її можна скрізь, навіть на власному подвір’ї. Треба тільки пильніше прислухатися до власного серця – там, де воно заридає, - там і Скарб!
|
